Ґрунт

Ґрунт на городі: з чого почати

Від ґрунту залежить більше, ніж від будь-якого окремого добрива. Кислий чи лужний він, ущільнений чи пухкий, багатий на органіку чи бідний — це визначає, скільки добрив і поливу потрібно культурам. Тому роботу з ґрунтом починають із питань, а не з мішків: який у мене pH, що росло тут минулого року, чим я збираюся його годувати. У розділі зібрано матеріали про те, як відповісти на ці питання з опорою на джерела НААН, українських університетів і міжнародних університетських сервісів.

Кислотність і аналіз

pH показує, кислий ґрунт чи ні. Вапнування до pH 6,0–6,5 створює найкраще середовище для ґрунтових бактерій і робить доступнішим фосфор, а для саду й городу загалом RHS вважає найкращим слабокислий ґрунт з pH 6,5. Дізнатися число можна тільки аналізом: рослини-«індикатори» ненадійні. Для лабораторії пробу беруть на глибину 15–20 см, у чистий контейнер, і підписують. Якщо pH нижче потрібного, кислий ґрунт вапнують за дозою з висновку лабораторії; вносять вапно окремо від аміачних добрив, інакше частина азоту вивітрюється. Працюючи з вапном, захищайте очі, шкіру й дихальні шляхи.

Сівозміна і сусіди

Хвороби й шкідники накопичуються там, де роками росте одна культура. Томати, перець, баклажани й картопля — одна родина, і повертати їх на те саме місце варто не раніше ніж через 3–4 роки; пізню капусту — через 5–7 років, кавуни й дині — через 8–10. Таблиця попередників у розділі показує, після чого найкраще садити томати, капусту, цибулю й квасолю. Про «дружні» й «ворожі» пари ми пишемо лише підтверджене джерелами: сівозміна й схема посадки працюють надійніше.

Органіка, сидерати, мульча

Компост і перепрілий гній повертають у ґрунт органіку: в 1 кг збірного компосту близько 3–5 г азоту, 2–4 г фосфору та 3–6 г калію в перерахунку на оксиди. Сидерати — гірчиця, фацелія, люпин, гречка — закривають порожні грядки між культурами й підживлюють ґрунт, але гірчицю й рапс не сіють там, де росте капуста. Мульча з соломи, трави чи компосту тримає вологу, пригнічує бур’яни й дозволяє поливати рідше; її не підсипають до стебел.

Перекопувати чи ні

Перекопування загортає органіку й добрива, але руйнує структуру ґрунту; безперекопний спосіб зберігає її, проте потребує багато мульчі. Універсальної відповіді немає: ми порівнюємо обидва способи за джерелами і радимо перекопати один раз на новій ущільненій ділянці, а далі — мінімізувати обробіток. Висока грядка 30–45 см допомагає, де природний ґрунт поганий, але в ній поливають частіше.